Податковий кодекс України та багато угод України про уникнення подвійного оподаткування вимагають виконання щонайменше 2-х умов для застосування українськими компаніями податкових пільг при виплаті дивідендів, процентів, роялті та, в деяких випадках, інших платежів іноземним особам (компаніям). А саме, іноземна особа (компанія) повинна бути:
- податковим резидентом країни, з якою Україна уклала угоду про уникнення подвійного оподаткування, та
- бенефіціарним власником доходу, який виплачується українською компанією.
Першу вимогу виконати просто – для цього українській компанії достатньо запитати та отримати від іноземної особи (компанії) сертифікат податкової резидентності.
Другу вимогу виконати набагато складніше. Вона також є найбільш поширеною причиною для відмови податковими органами України в податкових пільгах та застосуванні ними податкових санкцій. Це пов’язано з тим, що концепція бенефіціарного власника є новою для України, складною для розуміння та такою, що залежить від конкретних фактичних обставин – всі ці фактори ускладнюють застосування цієї концепції як платниками податку, так і податковими органами.
Для кращого розуміння ситуації із дотриманням вимоги щодо бенефіціарного власника доходів з України, наявних податкових ризиків та/чи рішень, спрямованих на зменшення цих ризиків, українським компаніям варто:
- провести незалежну діагностику відповідних виплат іноземним компаніям та застосування податкових пільг (включаючи наявність у таких іноземних компаній статусу бенефіціарного власника доходів з України);
- задокументувати наявність статусу бенефіціарного власника, а при виявлені податкових ризиків - вжити необхідних заходів для їх попередження у відповідності до наданих рекомендацій.
Матеріал підготував Олег Чайка, партнер та керівник практики Міжнародного оподаткування і транскордонних транзакцій.
