Дванадцятого вересня 2019 року на засіданні Верховної Ради України було прийнято за основу та в цілому проект Закону України № 1069-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі –Закон).
Основним нововведенням даного Закону є зменшення кількості регуляторів на ринку фінансових послуг.
Так, на сьогодні державне регулювання ринку фінансових послуг здійснюють Національний банк України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Після введення в дію нового закону всі повноваження щодо регулювання ринку фінансових послуг буде поділено між Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг буде ліквідовано.
Крім того, закон встановлює чіткий поділ фінансових послуг на банківські та небанківські, які надаються відповідно виключно банками та небанківськими фінансовими установами або іншими особами, що не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги на підставі ліцензії.
Норми закону вводяться в дію з 01 липня 2020 року. Відповідно до норм Перехідних положень даного Закону з моменту набрання ним чинності та до моменту введення в дію органи, які будуть здійснювати державне регулювання ринків фінансових послуг мають привести у відповідність свої акти та прийняти ряд інших нормативно-правових актів на виконання вимог Закону.
Розмежування повноважень Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
Законом розмежовано повноваження регуляторів ринків фінансових послуг, а також передбачено необхідність їх взаємодії між собою.
Так, до повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку належить державне регулювання та здійснення контролю щодо ринків цінних паперів та похідних (деривативів), у сфері емісії та обігу іпотечних облігацій, діяльності у системі накопичувального та недержавного пенсійного забезпечення, діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, у сфері регулювання та нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, а також контроль за правильністю укладення та виконання зобов'язань за іншими видами товарних деривативів.
Держане регулювання банківських послуг та інших небанківських фінансових послуг, регулювання яких не віднесені до повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, здійснюватиме Національний банк України.
Новий підхід до формування законодавчої бази під час здійснення регулювання на ринках фінансових послуг
У більшості випадків, в тому числі й в правовідносинах, що виникають під час провадження видів господарської діяльності, що здійснюються лише на підставі ліцензії, на рівні закону встановлюються загальні вимоги до таких правовідносин, а також безпосередньо законами Кабінету Міністрів України надається ряд повноважень щодо прийняття підзаконних нормативно-правових актів на виконання вимог закону.
Даним Законом також передбачено, що ліцензійні умови, деякі вимоги до суб’єктів ринку фінансових послуг, пруденційні нормативи тощо мають бути закріплені у підзаконних нормативно-правових актом, приймати які буде не уряд, а спеціально уповноважений орган (регулятор), відповідно до наданих йому повноважень регулювання діяльності у певній сфері фінансових послуг.
Загалом, новий Закон, шляхом надання регуляторам повноважень щодо встановлення низки вимог, нормативів та порядків, значно розширює їх повноваження та створює можливість для більш професійного та практичного прийняття підзаконних нормативно-правових актів, якими будуть керуватися суб’єкти, що діють у сфері ринків фінансових послуг.
Необхідність переоформлення ліцензій
У зв’язку зі зміною регулятора на практиці може виникнути ряд питань щодо необхідності отримати ліцензії видані новими регуляторами в межах їх повноважень. Однак, Закон прямо передбачає як те, що ліцензії продовжують діяти чи вважаються переоформленими, так і те, що до затвердження нових ліцензійних умов для певного виду діяльності в сфері надання фінансових послуг нові регулятори керуються затвердженими раніше ліцензійними умовами.
Однак, незважаючи на те, що Закон не встановлює вимоги отримувати нові ліцензії чи проходити певну процедуру переоформлення ліцензій, що були видані раніше, призупинення дії таких ліцензій, їх анулювання, а також контроль за дотриманням законодавства суб’єктами, що провадять діяльність, яка підлягає ліцензуванню, з моменту введення в дію Закону буде здійснюватися саме відповідно до нових норм та вимог.
Проведення перевірок регуляторами та застосування санкцій за порушення, що мали місце до введення в дію Закону.
Закон чітко не визначає обсяг повноважень регуляторів щодо проведення перевірок суб’єктів ринків фінансових послуг після введення в дію Закону за попередні періоди їх діяльності та застосування санкцій за порушення, вчиненні суб’єктами ринків фінансових послуг до введення в дію Закону.
Наприклад, відповідно до нової редакції статті 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів, у системі накопичувального пенсійного забезпечення не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції.
Однак, Закон не уточнює, йдеться про правопорушення, що були вчинені суб’єктами після введення Закону в дію чи трирічний термін може застосовуватися й до правопорушень, що були вчинені в межах цього строку й раніше. Виникає ряд й інших питань, зокрема, чи має право регулятор притягати до відповідальності осіб за періоди, коли він не мав таких повноважень.
Це питання є досить актуальним для безпосередньо осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, адже відповідно до норм законодавства, таких суб’єктів необхідно притягати до відповідальності за нормами тих законів, що діяли на момент вчинення правопорушення, а відповідно до таких законів нові регулятори жодних повноважень щодо проведення перевірок, здійснення контролю чи застосування будь-яких заходів впливу не мають.
Матеріал підготувала Оксана Русіна, юрист Jurimex.
Спеціально для Jurblog - https://bit.ly/2LTluxH
