Першого січня 2020 року набуває чинності прийнятий ще 22 листопада 2018 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (надалі – Закон), який вносить ряд новацій до Кримінального та Кримінально процесуального кодексів України. Якщо раніше всі кримінальні правопорушення вважалися злочинами то з 01 січня 2010 року кримінальним законодавством України буде передбачений поділ всіх кримінальних правопорушень на злочини і кримінальні проступки, причому для кожного виду кримінальних правопорушень буде передбачена своя окрема процедура досудового розслідування, злочини як і раніше підлягатимуть розслідуванню в порядку досудового слідства, а от для проступків нова редакція КПК передбачатиме спрощений порядок досудового розслідування у формі дізнання.
Необхідність впровадження спрощеної процедури розслідування кримінальних проступків, обґрунтовується значною питомою вагою легких правопорушень, що призводить до перевантаженості правоохоронців внаслідок чого затягується розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.
Варто зазначити, що впровадження інституту кримінальних проступків у вітчизняне законодавство повинно було відбутися ще у 2012 році разом з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України. Проте імплементація нового правового інституту вимагала часу, оскільки передбачала принципово новий підхід до побудови норм матеріального закону. Тому законодавець вирішив спершу прийняти новий КПК України, а потім працювати над механізмом їх практичного функціонування.
З метою підготовки узгоджених пропозицій щодо запровадження інституту кримінальних проступків в травні 2012 року була створена відповідна робоча група з питань реформування законодавства про адміністративні правопорушення та запровадження інституту кримінальних проступків, яка в, лютому 2015 року була ліквідована, так і залишивши питання запровадження інституту кримінальних проступків відкритим.
З часу свого прийняття 22.11.2018 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» був предметом численних дискусій правників, які розділилися на два табори, один з яких вважає поділ кримінальних правопорушень на кримінальні проступки і злочини прогресивною новелою, яка наближає вітчизняне законодавство до прогресивних європейських країн. Оскільки інститут кримінальних проступків проступків вже досить давно знайшов своє відображення у правових системах Австрії, Нідерландів, Іспанії, та Італії. Інша група правників вказує на те, що спрощення порядку досудового розслідування зменшує реальні правові гарантії та може призвести до збільшення кількості зловживань своїми правами з боку правоохоронців.
До кримінальних проступків законодавець відносить передбачені Кримінальним кодексом України діяння (дію чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Всього згідно нової редакції КПК України 126 з 780 всіх складів кримінальних правопорушень, перестануть вважатися злочинами, зокрема до категорії кримінальних проступків належатимуть й такі кримінальні правопорушення як:
- крадіжка (ч. 1 ст. 185 КК України);
- шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК України);
- хуліганство (ст. 296 КК України);
- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ч. 1 ст. 309 КК України);
Окрім, цього зважаючи на те, що в Україні один з найвищих рівнів смертності від автокатастроф доцільною виглядає і переведення відповідальності за керування транспортними засобами у нетверезому стані з адміністративної у кримінальну площину, шляхом доповнення Кримінального кодексу України статтею 286-1, санкція якої передбачає штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Стаття 286-1 Кримінального кодексу України вступить в силу з 01 січня 2020 року.
Також, варто зазначити, й про те, що з 01 січня 2020 року з кримінального права України зникне поняття злочинів середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше класифікувалися як злочини середньої тяжкості стануть вважатися нетяжкими злочинами. Відтак, класифікація кримінальних правопорушень у 2020 році виглядатиме наступним чином:
- Кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
- Злочини невеликої тяжкості (основне покарання до п’яти років позбавлення волі, або штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
- Тяжкі злочини (основне покарання до десяти років позбавлення волі, або штраф до двадцяти пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
- Особливо тяжкі злочин (основне покарання понад десять років позбавлення волі, або штраф понад двадцять пять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Окрім зміни самої класифікації кримінальних правопорушень зміниться й порядок їх розслідування. Якщо в чинній до 01 січня 2020 року редакції КПК України для всіх кримінальних правопорушень незалежно від їх тяжкості був передбачений єдиний порядок розслідування у формі досудового слідства, то нова редакція передбачатиме спрощену процедуру розслідування кримінальних проступків у формі дізнання.
Процедура дізнання передбачає ширший перелік слідчих (розшукових) дії які можуть вчинятися до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань в порівнянні з процедурою досудового слідства. Так розслідуючи кримінальні проступки, ще до внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань дізнавач зможе вчиняти наступні слідчі(розшукові) дії:
- відбирати пояснення;
- проводити медичні освідування;
- тримувати висновки спеціалістів,
- знімати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису;
- вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
Також, процедурою дізнання передбачений інший порядок подачі клопотання про проведення експертизи. Якщо під час досудового слідства сторона захисту в порядку статті 244 КК України подавала клопотання про проведення експертизи безпосередньо слідчому судді. То під час досудового розслідування кримінальних проступків у порядку дізнання сторона захисту вимушена буде звертатися з клопотанням про проведення експертизи до дізнавача або прокурора. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи. Однак, подібні клопотання майже ніяк не допоможуть захистити себе, адже потрібні для державного обвинувачення медичні освідування або висновки спеціаліста прокурор може отримати самостійно, ще до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, а клопотання підозрюваного про проведення повторного медичного освідування чи призначення експертизи прокурор зможе ігнорувати.
За вчинення кримінальних проступків не передбачається обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Затримання особи котра підозрюється у вчинені кримінального проступку без ухвали слідчого судді на строк, що не перевищує 72 годин, допускається лише у випадках якщо підозрюваний:
- відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
- намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
- під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального;
В порівнянні з тривалістю процедури досудового слідства, яка навіть для злочинів невеликої тяжкості могла тривати до року, тривалість дізнання не перевищує одного місяця.
Окрім коротших строків досудового розслідування кримінальних проступків новий КПК передбачає більш стислі строки на призначення судового розгляду справи який повинен бути здійсненим у п’ятиденний строк після отримання слідчим суддею обвинувального акту, а у випадку затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку суд призначає розгляд справи невідкладно.
Однією з найбільш суперечливих новел КПК України є можливість судового розгляду кримінальних проступків без присутності учасників судового провадження, за умови, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, що в сукупності з правом правоохоронців затримувати особу без ухвали слідчого судді на 72 години та розширеним переліком слідчих (розшукових) дій, можуть здійснюватися до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР створює розширює правове поле для потенційних зловживань з боку правоохоронців.
Для кращого розуміння впливу новел кримінального права на розбудову в Україні правової держави, їх варто розглядати невідривно від правової системи яка дісталася Україні в спадок ще з радянської доби. Так ефективність роботи слідчих й досі оцінюється кількістю направлених суду обвинувальних актів, і низькі показники з розкриття злочинів можуть стати причиною для осуду з боку керівництва, позбавлення слідчого премії, яка може сягати половини його зарплатні, або й навіть призвести до звільнення. Відповідно таку систему мотивації можна описати фразою: «Якщо ви, ще сидите це не ваша заслуга, а недопрацювання наших органів». Зазвичай показники з розкриття злочинів досягалися слідчими за рахунок розслідування таких поширених, кримінальних правопорушень невеликої тяжкості як: хуліганство ( 296 ККУ), крадіжка (ч. 1, ст. 185 ККУ), умисне легке тілесне ушкодження ( ст. 125 ККУ) які новою редакцією КПК України віднесені до категорії кримінальних проступків і розслідуються в порядку дізнання, за спрощеною процедурою, яка одночасно з можливістю швидшого розслідування правопорушення надає менше реальних способів захистити свої права.
Матеріал підготував - Задорожній Богдан, юрист Jurimex.
Спеціально для "Закон і Бізнес" - https://bit.ly/34GMdnY
