Космос може бути не тільки цікавим і гарним, а й може бути прибутковою справою. Сьогодні світ стоїть на порозі нової епохи – епохи космічного бізнесу. Ще декілька років тому ніхто навіть не думав, що уже в 2020 році в Україні діяльність у сфері космосу буде не лише прерогативою держави, а й до неї залучатиметься приватний бізнес.
Так, законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності» № 143-ІХ, який набирає чинності 29 січня 2020 року розширено коло суб’єктів космічної діяльності. Тепер приватні космічні компанії зможуть займатися космічною діяльністю, а саме: здійснювати наукові космічні дослідження, використовувати космічний простір, розробляти, виготовляти, ремонтувати та надавати технічне обслуговування, здійснювати випробування, експлуатацію, управління об’єктами космічної діяльності (у тому числі їх агрегатами та складовими частинами), забезпечувати запуск, запускати та повертати космічні апарати, їх складові частини з космічного простору на землю.
На сьогодні перед суб’єктами космічної діяльності України постає низка проблем, спричинених відсутністю чіткого механізму регулювання космічної діяльності. Відповідно до ч.1 ст. 13 закону України «Про космічну діяльність» космічні апарати, наприклад, такі як штучні супутники Землі, автоматичні міжпланетні станції, автоматичні або пілотовані космічні кораблі, орбітальні станції, планетоходи і т.п., підлягають обов’язковій державній реєстрації в Державному реєстрі космічних апаратів України згідно з Правилами реєстрації космічних апаратів в Україні, які затверджує Кабінет Міністрів України. Закон прийнятий ще у 1996 році, однак до цього часу так і не було розроблено відповідні Правил, і як наслідок не було визначено, хто саме, протягом якого строку, за якою формою подає інформацію про космічний апарат до Державного космічного агентства України (надалі – ДКА), яке, власне, має здійснювати реєстрацію космічного апарата і вести Державний реєстр космічних апаратів України, яким чином ДКА повинно інформувати Міністерство закордонних справ та ООН про державну реєстрацію космічного апарата тощо. На виконання ст. 13 наведеного вище закону, а також Конвенції про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір, від 14 січня 1975 року (набула чинності для України 14 вересня 1977 року) Державне космічне агентство України розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації космічних апаратів України» (надалі – Правила).
Реєстрація космічних апаратів – чергова формальність чи необхідність?
Реєстрація космічних апаратів має проводитися не лише на виконання закону України «Про космічну діяльність», а й взятих Україною на себе міжнародних зобов’язань. Головною метою реєстрації є фіксація правового зв’язку між космічним апаратом (об’єктом), що запущений у космічний простір, та державою, що запускає і до реєстру якої цей космічний апарат (об’єкт) занесений для зберігання юрисдикції та контролю цієї держави над таким космічним апаратом (об’єктом), забезпечення можливості повернення космічного апарата (об’єкта) власнику. Одночасно реєстрація має значення і для встановлення того, яка держава нестиме відповідальність за конкретну космічну діяльність і можливу відповідальність за шкоду, заподіяну таким космічним апаратом (об’єктом).
Чи всі космічні апарати підлягають реєстрації?
Ні. Відповідно до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації космічних апаратів України» реєстрації підлягає:
- космічний апарат (об’єкт), створений повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету України, якщо інше не визначено міжнародним договором;
- космічний апарат (об’єкт), який знаходиться у приватній власності суб’єкта господарської діяльності України, реєструється в Державному реєстрі у разі якщо:
а) Україна є єдиною державою, яка здійснює запуск космічного апарата (об’єкту);
б) у міжнародному договорі стосовно запуску космічного апарата (об’єкта) Україна визначена державою, до Державного реєстру якої вноситься космічний апарат. У разі, якщо відповідно до Конвенції про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір, запускаючими державами космічного апарата (об’єкта) є дві або більше держав, однією з яких є Україна, держава реєстрації визначається міжнародним договором стосовно запуску космічного апарата (об’єкта).
Отже, за загальним правилом підприємства, установи та організації будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, які здійснюють закупку, виробництво космічних апаратів, запуск космічних апаратів та їхню експлуатацію повинні зареєструвати згадані вище космічні апарати. Однак, частиною 1 ст. 13 закону України «Про космічну діяльність» передбачено, що якщо космічний апарат створюється спільно з юридичними особами інших держав чи міжнародними організаціями або для інших держав, іноземних суб’єктів господарської діяльності чи міжнародних організацій, то питання чи потрібно його реєструвати вирішується згідно з укладеними міжнародними договорами (контрактами).
Чому Правила не відповідають чинному законодавству?
У правилах реєстрації космічних апаратів має бути чітко прописаний порядок звернення до ДКА, за якою формою має подаватися інформація про космічний апарат, порядок реєстрації космічних апаратів тощо. Натомість маємо проєкт, який не дає чітко відповіді на низку питань, а скоріше породжує їх.
У проєкті Правил зазначено, що забезпечення реєстрації космічних апаратів (об’єктів) надається ДКА поштою або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Таким чином реєстрація космічних апаратів (об’єктів) є адміністративною послугою у розумінні закону України «Про адміністративні послуги». Частиною 1 ст. 5 цього закону передбачено, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються:
1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання;
2) суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги;
3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;
4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги;
5) граничний строк надання адміністративної послуги;
6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.
Натомість законом України «Про космічну діяльність» нічого з вищезгаданого не передбачено. Навіть у самому проєкті Правил немає згадки про підстави для відмови у реєстрації космічного апарата (об’єкта), не вказаний чіткий перелік та вимоги до документів, необхідних для реєстрації космічного апарата (об’єкта) чи хоч би просто відсилання до закону, який має містити такі положення.
Отже законодавець так і не привів у відповідність положення закону України «Про космічну діяльність» щодо реєстрації космічного апарата (об’єкта) до положень закону України «Про адміністративні послуги».
Куди звертатися і які документи подавати?
Проєктом Правил встановлено, що власник космічного апарата (об’єкта), за шість місяців до запланованого запуску космічного апарата (об’єкта) направляє до ДКА лист, в якому зазначається попередня дата запуску, місце запуску (космодром) та ракету-носій, яким запускається космічний апарат (об’єкт). До листа додається копія міжнародного договору стосовно запуску космічного апарата (об’єкта) та відомості про оператора космічного апарата (об’єкта). Оператором космічного апарата (об’єкта) є суб’єкт господарювання, який здійснює льотну експлуатацію та приймає інформацію з космічного апарата (об’єкта).
Протягом семи робочих днів ДКА розглядає отримані матеріали та інформує власника про наявність або відсутність правових підстав для внесення космічного апарата (об’єкта) до Державного реєстру.
Однак, тут виникає питання, чому саме до ДКА подається лист, а не, наприклад, заява? Які вимоги встановлені до такого листа? І тут Правила в черговий раз не відповідають закону України «Про адміністративні послуги», а саме статті 9, яка встановлює правила отримання адміністративних послуг. Так, частиною 4 статті 9 закону, передбачено, що заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій, усній чи електронній формі. Реєстрація космічного апарату (об’єкту), як уже було вияснено, є адміністративною послугою. Тобто це має бути не лист, а заява.
Окрім того у проєкті Правил зазначається, що ДКА проводить реєстрацію космічного апарата (об’єкта). Однак законодавець не оперує окремим поняттям «космічний об’єкт». Більше того статтею 13 закону України «Про космічну діяльність» передбачено, по-перше, розробку Правил реєстрації космічних апаратів в Україні, а не космічних апаратів (об’єктів), по-друге, у законі про реєстрацію лише космічних апаратів та об’єктів космічної діяльності (відомості щодо останніх мають вноситися до окремого реєстру – Державного реєстру унікальних об’єктів космічної діяльності, відповідно мають бути і інші правила). Що ж тоді розуміється під поняттям «космічний об’єкт»?
Надалі у проєкті Правил вказано, що у разі наявності правових підстав для внесення до Державного реєстру космічного апарата (об’єкта), власник цього космічного апарата (об’єкта) протягом п’яти днів після виведення космічного апарата (об’єкта) на орбіту подає ДКА бланк за формою, встановленою Правилами. ДКА на підставі бланка та за наявності правових підстав внесення космічного апарата (об’єкта) до Державного реєстру вносить до Державного реєстру інформацію щодо космічного апарата (об’єкта) і присвоює йому реєстраційний номер протягом п’яти робочих днів з дня отримання бланка і видає власнику космічного апарату (об’єкту). Реєстрація проводиться на безоплатній основі.
І знову виникають питання! Достатньо лише бланка і правових підстав для проведення реєстрації? Чи потрібно ще подати інші документи? Коли має бути здійснений факт реєстрації космічного апарату: до виведення на орбіту чи після того як він буде виведений на орбіту і власник звернеться до ДКА із бланком за встановленою формою? У проєкті Правил це вказано не чітко. Логічніше було спочатку зареєструвати космічний апарат, а потім його виводити на орбіту, адже під чиїм контролем буде знаходитися незареєстрований космічний апарат на орбіті, хто нестиме відповідальність за шкоду, заподіяну таким космічним апаратом (об’єктом)?
Скільки чинне реєстраційне посвідчення?
Строк дії реєстраційного посвідчення є необмеженим. У разі вилучення космічного апарата (об’єкта) України з Державного реєстру відповідно посвідчення втрачає чинність. Втрата чинності посвідчення відбувається зокрема у разі фізичного знищення (загибелі) космічного апарата (об’єкта) або передачі його іншій державі, міжнародному або іноземному підприємству, установі чи організації.
У разі зміни інформації, внесеної до Державного реєстру щодо відповідного космічного апарата (об’єкта), власник космічного апарата (об’єкта) повідомляє ДКА у письмовій формі про такі зміни. Проєктом Правил не вказано у якій формі має звернутися власник до ДКА, логічно було б звернутися із заявою про внесення змін до відомостей про космічний апарат (об’єкт).
Проєктом Правил передбачено, що у разі внесення змін до Державного реєстру щодо відповідного космічного апарата (об’єкта) попереднє посвідчення автоматично втрачає чинність, про що ДКА письмово повідомляє власника та видає нове реєстраційне посвідчення.
Чи повідомляються міжнародні організації про реєстрацію космічного апарата (об’єкта)?
Так. У проєкті Правил зазначається, що ДКА здійснивши реєстрацію космічного апарата (об’єкта) передає дипломатичними каналами повідомлення про реєстрацію такого космічного апарата (об’єкта) на ім’я Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй. У разі зміни інформації, внесеної до Державного реєстру щодо відповідного космічного апарата (об’єкта), або виключення космічного апарата (об’єкта) з Державного реєстру, ДКА повідомляє про це Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй.
Отже, підготовка проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації космічних апаратів України» є важливим кроком до гармонізації національного космічного права до законодавства провідних космічних країн в частині створення правових умов порядку реєстрації космічних апаратів України. Однак як бачимо, проєкт Правил містить численні недоліки, не містить чіткого механізму проведення реєстрації, окрім того Правила не відповідають вимогам чинного законодавства України. Тому проєкт Правил потребує серйозного доопрацювання, щоб в подальшому суб’єкти космічної діяльності не мали проблем, пов’язаних із реєстрацією космічних апаратів. Окрім того, потрібно внести зміни до закону України «Про космічну діяльність», а саме додати положення щодо особливостей реєстрації космічних апаратів, привівши у відповідність цього закону до закону України «Про адміністративні послуги».
