Спеціально для видання «Юридична газета»
Одним із найважливіших корпоративних прав учасників, яке надає їм можливість брати участь у прийнятті рішень товариства з обмеженою відповідальністю, є право на голосування на загальних зборах товариства. Незважаючи на те, що Закон України «Про господарські товариства» надає учасникам кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі, у законодавстві немає чіткої відповіді на питання щодо визначення кількості голосів учасників ТОВ, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади до статутного капіталу в установлений законом строк.
Неоднозначність позицій
У правозастосовчій практиці сформувались неоднозначні підходи щодо права учасника голосувати «неоплаченою часткою» після спливу першого року з дня державної реєстрації ТОВ. Так, у постанові От 10.04.2008 у справі № 37 / 144-07 Вищий господарський суд України зазначив, що визначальним в цьому разі, відповідно до вимог закону, є фактична (реальна) частка члена товариства в статутному фонді товариства, а не її, визначений установчим договором, розмір.
Натомість у постанові От 2.12.2012 у справі №11 / 11-КВищий господарський суд України дійшов протилежного висновку, зазначивши, що за ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, а не сумі їх фактичних внесків, а згідно із ч. 2 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, зазначеної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Пізніше, у постанові От 18.12.2013 у справі №901 / 1865/13 Вищий господарський суд України вказав на те, що законодавцем імперативно врегульовано питання щодо дій товариства у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку, серед яких автоматичну втрату статусу учасника такого товариства та перехід його частки до іншого учасника не передбачено. Аналогічний правовий підхід викладено у постанові суду касаційної інстанції От 10.06.2013 у справі №5011-74 / 13488-2012.
І хоча судові рішення в Україні (за винятком практики Європейського суду з прав людини та рішень ВСУ) не є обов'язковими (не є джерелом права) для органів судової влади, наявність таких діаметрально протилежних правових підходів у питанні визначення обсягу кількості голосів учасників у разі невнесення ними своїх вкладів протягом першого року з дня державної реєстрації товариства може призвести до труднощів у застосуванні відповідних норм матеріального права судами нижчих інстанцій.
Право голосу
Статтею 58 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
За змістом ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу (ГК) України, ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу (ЦК) України та ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у ст. 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. Про визначення розміру часток учасників ТОВ у статуті товариства також зазначається у ч. 4 ст. 82 ГК України та ч. 1 ст. 143 ЦК України.
З огляду на наведені правові норми, кількість голосів учасників пропорційна розміру їх часток у статутному капіталі, який визначається за даними установчих документів господарського товариства. До того ж жодних норм, які б ставили визначення кількості голосів учасників у залежність від факту повного чи часткового внесення (сплати) ними своїх вкладів, чинне законодавство України не містить.
Про відсутність обмежень кількості голосів учасників оплаченими частками йдеться і у рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин »від 28.12.2007 №04-5 / 14, у п. 2.6. яких роз'яснено, що законодавство не передбачає обмеження кількості голосів учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю лише оплаченими частками у статутному капіталі товариства. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Розмір часток кожного з учасників товариства визначається у статуті товариства. У зв'язку з цим у визначенні правомочності загальних зборів учасників та результатів голосування за прийняття рішень голоси учасників, які неповністю сплатили вартість своїх вкладів, підлягають врахуванню.
Слід також зазначити, що законодавець встановлює відповідальність як для учасників, які оплатили частки, так і для учасників, які не повністю внесли свої вклади. Так, згідно з частиною 4 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 2 ст. 140 ЦК України учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Отже, аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку про відсутність відмінностей в обсязі прав учасників на голосування та уникнення ними відповідальності залежно від факту повного або часткового внесення ними своїх вкладів до статутного капіталу товариства у встановлений законом строк.
Законодавець встановив граничні строки сплати учасниками статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю - до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства (.. Ч 2 ст 52 Закону України «Про господарські товариства», ч 3 ст 144 ЦК України ..). Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 у справі №1-3 / 2013 цей строк надається для поступового виконання кожним учасником свого корпоративного обов'язку перед Товариством щодо формування статутного капіталу (вносити свої вклади у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами) (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 117 ЦК України, абзац 3 ч. 3 ст. 88 ГК України, пункт «б» ст. 11 Закону). Формування учасниками статутного капіталу є їхніми юридичним обов'язком перед Товариством. Дії господарського товариства у разі невиконання (неналежного виконання) такого обов'язку визначені у ч. 2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 3 ст. 144 ЦК України, відповідно до яких якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.
Отже, законодавцем чітко встановлені правові наслідки невнесення (неповного внесення) учасниками сум своїх вкладів до статутного капіталу товариства протягом першого року діяльності зазначеного товариства, серед яких можливість зменшення кількості голосів цього учасника та / або автоматичну втрату ним статусу учасника товариства з переходом його частки до іншого учасника не передбачено.
Не свідчить про можливість зменшення (втрати) учасником з цих підстав кількості голосів на загальних зборах і рішення Конституційно Суду України, прийняте 05.02.2013 у справі №1-3 / 2013 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» щодо офіційного тлумачення положень ч. 4 ст. 58, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про господарські товариства». Так, відповідно до зазначеного рішення положення ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариста» від 19.09.1991 №1576-XII з наступними змінами, згідно з якими «учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі», треба розуміти так, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їхніх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.
Водночас у мотивувальній частині зазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що питання щодо визначення кількості голосів для повноважності загальних зборів учасників Товариства та результатів голосування за прийняття їхніх рішень у разі, якщо протягом першого року з дня державної реєстрації Товариства учасник не виконав свого обов'язку щодо формування статутного капіталу, а загальні збори учасників Товариства не прийняли передбачених ч. 3 ст. 144 ЦК України і ч. 2 ст. 52 Закону рішень, відповідно до пунктів 7, 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України підлягає законодавчому врегулюванню.
Тобто Конституційний Суд України не дає прямої відповіді на питання, яким чином на цей час визначати кількість голосів учасника у разі невнесення (неповного внесення) ним свого вкладу до статутного капіталу товариства у встановлений законом строк, вказуючи лише на необхідність врегулювання зазначеного питання на законодавчому рівні.
Відсутність законодавчого регулювання у цьому випадку не позбавляє учасника права на голосування та не обмежує у його реалізації розміром оплаченої частки, адже нормами законодавства таких правових наслідків невиконання (неналежного виконання) учасником обов'язку щодо формування статутного капіталу не встановлено.
Отже, можемо зробити висновки, що наявність прогалин у правовому регулюванні питання голосування неоплаченою часткою призводить до формування неоднозначної судової практики. До прийняття відповідного законодавчого акта при голосуванні на загальних зборах товариства слід враховувати кількість голосів учасників пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів, оскільки випадків неврахування таких часток чинне законодавство України не передбачає.
Автор: Ніна Кучерук
