Списи зламано. Стріли вистріляно. На полі битви лежать пошматовані тіла мрій і надій на реалізацію найгучнішої постреволюційної податкової ілюзії — податку на виведений капітал (ПВК). Цитадель податку на прибуток (ПнП) вистояла. З розбитих бійниць обережно визирають нечисленні захисники фортеці. Вони відстояли її принаймні на найближчий бюджетний рік. Атака захлинулася. Є час перевести дух і почистити зброю.
Так, час розкидати каміння минув. Настав час його збирати. Збирати й підбивати підсумки війни без переможців, у якій програли всі. І президент, якого вкотре підставили недалекі податкові радники. І уряд, що опинився у вилці між розумними запереченнями МВФ та штучно підігрітим "запитом бізнесу". І захоплені яскравою, але порожньою ідеєю платники податків, які в нашій країні звикли програвати завжди. В умовному виграші опинилися, звісно, два-три податкових активісти, які намагаються зробити собі ім'я на чотирирічній боротьбі за чудодійний спосіб ощасливити бізнес. Однак і цей виграш отруєний фальшем помилкової, неминуче токсичної ідеї.
Здається, тонни паперу, години ефірів та піна сперечальників канули в нікуди, без жодної користі. Однак це не так. Не так, якщо ми, всупереч давній українській традиції хай там що продовжувати наступати на граблі, зробимо правильні висновки з пережитого. Ми впевнені в тому, що переважна більшість симпатиків і лобістів ПВК щиро боролася за спірний податок як за благо, необхідне для розвитку економіки своєї країни, від душі бажали їй процвітання, лише трохи помиляючись у способах досягнення своєї мети. Їхні противники, до яких належить і автор цих рядків, бажаючи того самого, просто намагалися вберегти країну та її податкову систему від ще однієї помилки, яка здається їм фатальною. І перші, і другі боролися одні з одними за одне й те саме. Хоча насправді досягнення тієї мети, про яку всі ми мріємо, можливе і без руйнування чинної податкової системи.
Розберімося, чим обґрунтовується необхідність введення ПВК.
1. Спростити життя бізнесу. Залучити інвестиції в економіку. Забезпечити умови для безподаткового інвестування.
Вважається, що ПВК настільки спростить умови ведення бізнесу, що в Україну ринуть інвестиції. Я впевнений: запорукою збільшення інвестицій та стабільного розвитку економіки є мир, валютна, цінова, політична стабільність і безпека бізнесу в країні. Оподаткування — лише додатковий, хоча й, безперечно, важливий чинник. Однак із тезою симпатиків ПВК про позитивний вплив ПВК на залучення інвестицій можна погодитися (хоча б у тому смислі, в якому інвестиції приваблює скасування будь-якого податку, від ПнП до ПДВ). Тому розберімося, як можна досягти цієї самої, близької всім нам мети, не ламаючи нинішньої податкової системи.
Інвестиції та реінвестиції у грошовій формі й так не обкладаються податком. Це зрозуміло. Лобісти ПВК ведуть мову про звільнення від податку тих витрат бізнесу, які по суті є інвестиціями, хоча юридично як такі не кваліфікуються, а на їх здійснення держава пільг не надає. Візьмемо, приміром, придбання основних засобів. Основні засоби амортизуються. Тобто сплачена підприємцем вартість на фінансовий результат переноситься впродовж усього періоду корисної експлуатації обладнання. У принципі, це відповідає економічній сутності використання основних засобів. Однак підприємець (а в певних випадках і ми з вами як суспільство) зацікавлений у тому, щоб сплачені ним гроші на придбання основних засобів лягали на витрати зразу, зменшуючи оподатковуваний прибуток, а не поступово, примушуючи підприємця, фактично, сплатити податок із грошей, інвестованих в основні засоби.
Як можна надавати пільги на такого роду інвестиції, не скасовуючи і податку, і амортизації як таких? Дуже просто. Норми амортизації встановлюються ст. 138 ПК для 16 груп основних фондів. Що нам заважає з метою стимулювання інвестицій в основні засоби передбачити прискорені норми амортизації або взагалі 100-відсоткову амортизацію, відкоригувавши таким чином податкову різницю?
Тепер даймо відповідь ще на одне запитання, — а чи справді на абсолютно всі інвестиції в основні засоби слід надавати пільги з прискореної амортизації? Вочевидь, ні. Будь-яка пільга (якщо ми віримо в дійовість податкового регулювання як такого) має надаватися з певною метою. Підтримуючи бізнес "у принципі" або інвестування "у принципі", ми робимо дурість. Адже ми не ставимо за мету створити нову офшорну зону в Європі, та, відверто кажучи, нам навряд чи дадуть це зробити. При цьому, як відомо, навіть офшорні зони не звільняють від оподаткування бізнес, який працює всередині країни. Але найголовніше: звільняючи "все", ми стимулюємо розвиток того, що стимулювання не потребує. Гральний бізнес, банківський сектор, консалтинг, торгівля нерухомістю, вирощування зернових (та інші галузі з убутною віддачею) — лише окремі приклади галузей, які не потребують пільг, а можливо — й навпаки: здатні нести додатковий тягар податків.
Отже, якщо ми справді хочемо підтримати розвиток вітчизняної економіки і стимулювати інвестиції в неї, давайте:
(1) визначимо, які галузі ми стимулюватимемо, якого роду інвестиції (інвестиції в що?) і на який термін;
(2) використовуючи тонкий, високоінтелектуальний механізм податкових різниць у ПнП, надамо точкові пільги для бізнесу, тобто не килимовим методом, а там, де це справді необхідно.
Цього можливо досягти саме в ПнП й абсолютно неможливо — у ПВК. При цьому податкові стимули для розвитку окремих галузей ми зможемо надати не тільки в рамках самого податку на прибуток. Визначаючи, що, наприклад, авіабудування є для нас пріоритетною галуззю розвитку, ми: (1) надаємо прискорені норми амортизації на обладнання, необхідне авіаторам; (2) звільняємо імпорт цього обладнання від ввізного ПДВ, акцизів та мита. Тобто підтримка виходить комплексною.
Крім того, чому інвестиції в пріоритетні галузі треба звільняти тільки від ПнП, а чому не звільнити й від ПДФО, якщо ми припускаємо, що бізнесом можуть займатися ФОПи або інвестувати можуть фізичні особи? Це було б справедливо і правильно.
У рамках ПнП досить ефективно можна стимулювати не тільки галузі, а й певні види інвестування. Наприклад, чому нам не передбачити можливість 100-відсоткового віднесення на витрати витрат на придбання четвертої групи основних засобів? Це могло б стимулювати оновлення комп'ютерного парку абсолютно всіх підприємців країни й пішло б також на користь економіці загалом.
Виходячи зі стратегічних цілей розвитку економіки країни (які непогано б мати) і з правильним, точковим використанням оподаткування можна справді підштовхнути розвиток економіки там, де це потрібно, не позбавляючи бюджет надходжень і, що важливо, не узгоджуючи таких дій з МВФ. Так можливо й необхідно створити галузеві локомотиви для розвитку економіки країни загалом. Таким чином ми досягаємо тих самих цілей, які декларують лобісти ПВК (і з якими ми, звісно, згодні), але, на відміну від ПВК, системно, точково та ефективно!
2. ПВК позбавить фіскальну службу можливості "кошмарити" бізнес перевірками, а сам бізнес — необхідності ведення додаткового податкового обліку для потреб ПнП.
Із цією тезою важко не погодитися. Справді, скасування податку — це і скасування контролю над його стягненням, і спрощення звітності. Однак не будемо ж ми такими наївними, щоб бачити коріння зловживань фіскалів під час проведення податкових перевірок в існуванні ПнП? Ми ж із вами пам'ятаємо, що в податковій системі ще багато податків, крім ПнП, сплату яких теж потрібно перевіряти. За бажання, фіскалам, які неодноразово демонстрували досі свою винахідливість, не важко буде перетворити життя комерційного підприємства на пекло, перевіряючи його на предмет сплати навіть туристичного збору. Упевнений: ми не такі наївні, щоб шукати причини дефектів податкового адміністрування в податках як таких.
Із проблемами податкового контролю (яких, до речі, впродовж останніх кількох років стало на порядок менше) треба боротися насамперед якісним виконанням існуючих податкових процедур, скасовуючи зловживання, а також — доопрацьовуючи ті ж таки податкові процедури, вносячи зміни в нормативні акти, що їх регулюють.
На нашу думку, подолання негативів, пов'язаних із податковим контролем лежить у площині подальшого руху з імплементації в національне законодавство норм і процедур, охоплюваних загальним поняттям Cooperative Complience, яке семимильними кроками марширує по системах оподатковування розвинених країн ("Сервіс від фіскалів", DT.UA №32 від 2.09.2017 р.). Розпочавши рух у нашій країні, ми чомусь зупинилися. Тоді як зміщення акцентів традиційного формату податкових відносин "влада-підпорядкування" на відносини партнерства, де фіскали і бізнес відкриті одне одному, хай не тепер, а згодом обов'язково приведе до взаємної довіри сторін, примусивши їх забути колишні взаємні зловживання як страшний сон.
У кожному разі, заміна ПнП ПВК хоч і приведе до незначного зменшення податкової звітності, проте аж ніяк не буде пов'язане зі зменшенням поліцейської шикани в податкових відносинах.
3. ПнП таїть у собі передумови до ухиляння від оподаткування через переміщення оподатковуваного прибутку в інші юрисдикції з низьким рівнем оподаткування. ПВК припинить виведення грошей, обкладаючи відповідні операції за формальними ознаками.
Згодні! Платник податків хитрий на вигадки, а ризикам переміщення оподаткованого прибутку присвячені навіть усім відомі 15 дій плану BEPS, які Україна ось уже кілька років намагається імплементувати у своє законодавство. Зазначимо, що ПВК таїть у собі трохи інші, однак ще в більшому асортименті способи уникнути оподаткування.
Але йдеться не про це. З ухилянням необхідно боротися, що, до речі, вже робить Мінфін у законопроекті "Про внесення змін до Податкового Кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування". Тим часом, погоджуючись із проблемою, ми запропонували б дійовіший спосіб протидіяти виведенню капіталу за кордон у рамках уникнення оподаткування, використовуючи зовсім свіжий досвід Великої Британії. Ідеться про податок на переспрямований прибуток diverted profits taх (DPT).
Ідея DPT, яку ще називають податком на Google, розроблена OECD з метою протидії ухилянню від оподаткування прибутку великих компаній. При цьому податок, який, ніде правди діти, має відверто штрафну природу і дискримінаційний стосовно платника податків підхід first pay later argue, що передбачає обкладання операції за формальними ознаками, виявився ефективним інструментом у сфері оподаткування електронної комерції.
Податок впроваджено у Сполученому Королівстві з квітня 2015 р. за ставкою 25%. В Австралії податок діє з 1 липня 2017 р. за ставкою 40%.
Платниками податку є тільки великі компанії. Так, в Австралії це як резиденти, так і нерезиденти, з обсягом операцій — понад 1 млрд австралійських доларів на рік. Дія податку не поширюється на фінансові установи.
Оподаткуванню у Великій Британії підлягають операції, які відповідають критерію неналежної економічної сутності insufficient economic substance (IES), спрямовані на переміщення прибутку з Великої Британії в низькоподаткові юрисдикції. Це пов'язано зі зниженням податків нижче меж, зазначених у законі в результаті т.зв. effective tax mismatch outcome (ETMO). У широкому сенсі, можна сказати, що податок може бути застосований тоді, коли податкові вигоди від здійснення операції перевищують неподаткові вигоди. При цьому оподаткуванню підлягають як зовнішньоекономічні операції, так і пов'язані з ними операції всередині країни.
Ще однією підставою для оподаткування податком є т.зв. avoided PE, тобто створення компаній-нерезидентів або представництв за кордоном з метою зниження рівня податкового тиску корпоративним податком Великої Британії.
Примітно, що платники податків мають повідомляти державу, якщо їхні операції потенційно підлягають оподаткуванню DPT. Податок нараховує HMRC (служба з податках і митних зборів Великої Британії. — Ред.) упродовж двох років із моменту здійснення операції, спрямовуючи платнику податків попереднє повідомлення про оплату. Якщо платник податків не повідомляє HMRC про потенційний об'єкт оподаткування, у відомства є чотири роки для надсилання попереднього повідомлення.
Платник податку, що отримав попереднє повідомлення про оплату, може подати пояснення впродовж 30 днів, які HMRC потім розглядає також упродовж 30 днів. І якщо HMRC вирішить випустити повідомлення про оплату наприкінці цього періоду, платник податків муситиме сплатити податок упродовж 30 днів, і після цього повинен витримати обов'язковий 12-місячний період перевірки та розгляду своєї справи (яка може бути вирішена й на користь платника податків), перш ніж він зможе подати апеляцію. Погодьтеся, більш ніж драконівська податкова процедура!
На розчарування лобістів ПВК, DPT є не замінником, а ефективним доповненням до корпоративного податку, що діє у країні. Професор А.Тінг, характеризуючи природу податку, зазначає, що він повинен мати штрафний характер за рахунок ставки оподаткування, яка перевищує максимальну ставку корпоративного податку, таким чином стимулюючи компанії платити корпоративний податок, аби уникнути DPT. Хоча, попри це, в Англії до бюджету надходить понад чверть мільярда фунтів щорічно, що значно перевищує початкові прогнози.
Оподаткування операцій з переміщення прибутку за кордон на підставі простого принципу first pay later argue і дасть додаткові кошти в бюджет, і обмежить виведення коштів у низькоподаткові юрисдикції. Крім того, ми оподаткуємо електронну комерцію, про що давно, однак безрезультатно, говоримо. У зв'язку з цим, дуже важливо, що, на відміну від ПВК, DPT успішно функціонує в податкових системах великих, економічно розвинених країн, які, до речі, мають достатню вагу на міжнародному рівні для того, аби необхідність впровадження податку не була поставлена під сумнів кредиторами України. Це і є рішення win-win, яких так гостро бракує нашій податковій політиці.
* * *
Насправді чудово, що багато розумних і освічених людей зацікавилися останнім часом облаштованістю податкової системи нашої країни. Хай навіть запропонований ними шлях і помилковий, проте ми впевнені, що, об'єднавши всі зусилля для досягнення спільної для нас мети, зможемо створити ефективну й комфортну систему оподаткування. Податки — матерія дуже складна, вони не терплять радикалізму та невиправданих експериментів. Облишмо більшовицькі підходи. Їх і так було вдосталь. Займімося деталями і роботою з нормативним матеріалом на рівні ком. Давайте разом — і противники, і прибічники ПВК — розробимо потужний, складний, глибокий законопроект, спрямований справді на стимулювання розвитку вітчизняної економіки, хай і у воєнних умовах. Досягнімо спільної мети розумним шляхом. Упевнений, що енергія розбіжностей, спрямована на мирні цілі, забезпечить результат, якого так чекає від нас наша країна.
Автор:
Данило Гетманцев
