У сучасному світі космонавтика набула нової якості, а космічна політика стала пріоритетом державної політики розвинених держав. Понад 250 млрд. доларів у рік виділяється на космічну діяльність (приблизно ВВП України) і щорічне зростання понад 10% протягом останніх чотирьох років примушує експертів визнати, що через 10-15 років цей сектор буде одним із визначальних у світовій економіці. Космонавтика перестала бути монополією космічних країн-гігантів. У наші дні швидко розширяється коло країн, котрі мають космічні програми (тепер їх понад 40) і відповідні технології. Найбільше вражає космічний ринок Китаю та Індії, що стрімко наближаються до космічних держав-гігантів, а з низки показників (наприклад, підготовки фахівців) випереджають лідерів.

Україна відноситься до розвинених космічних держав світу і має статус космічної держави у зв’язку з наявністю потужного науково-технічного та інтелектуального потенціалу, досвіду у створенні ракетно-космічної техніки та займає гідне місце серед високотехнологічних держав. Так,  за ІІІ квартали 2019 року підприємства космічної галузі України виробили товарної продукції на суму понад 3,046 млрд грн. Реалізовано продукції на суму понад 3 мільярди гривень. Обсяги виробництва збільшилися на 9,3 %. Частка експорту продукції в загальному обсязі реалізації складає 78,8 %., що вказує на те, що галузь залишається експортно-орієнтованою.

З метою забезпечення розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, а також створення конкурентного середовища для розвитку космічної галузі в Україні поряд із державним сектором підприємств приватної власності 2 жовтня 2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності» № 143-ІХ (надалі – Закон), який набирає чинності 29 січня 2020 року. Очікується, що після набрання чинності цього закону в Україні можуть з'явитися приватні космічні компанії, на кшталт американської SpaceX Ілона Маска.

 

 

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про підприємництво» передбачено, що діяльність,  пов'язана  з  розробленням, випробуванням,  виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі   з   їх  космічними  запусками  із  будь-якою  метою,  може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями. Однак із прийняттям Закону скасовується державна монополія на здійснення космічної діяльності в Україні. Так, у Законі зазначається, що до суб’єктів космічної діяльності належать підприємства, установи та організації будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, в тому числі міжнародні та іноземні, які здійснюють космічну діяльність. Тобто науковим космічним дослідженням, створенням та застосуванням космічної техніки, використанням космічного простору тепер можуть займатися і приватні компанії.

Одним із важелів державної монополії було ліцензування космічної діяльності. Варто зазначити, що у зв’язку з набранням чинності в 2015 році Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», космічна діяльність була вилучена з переліку видів господарської діяльності, що підлягають обов’язковому ліцензуванню. У 2018 році постановою Кабінету Міністрів України скасовані відповідні нормативно-правові акти, включаючи накази Державного космічного агенста України, якими визначався порядок ліцензування. Щоправда, Закон України «Про космічну діяльність» до цього часу все ще містив положення про ліцензування, тобто містив «мертву» норму. Законом же скасовано ліцензування космічної діяльності.

Суттєвою зміною є також те, що страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України (надалі – НКАУ), а також страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі вже є необов’язковим, а здійснюється на добровільних засадах. Однак відповідно до п.23 та п.25 ст. 7 Закону України «Про страхування» залишається обов’язковим страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності та страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі.

 

 

Першим питанням, яке виникає у особи, яка планує займатися бізнесом у сфері космічної діяльності, є питання фінансування. Тут існує декілька наступних варіантів:

-     фінансування за рахунок власних коштів;

- фінансування державою;

- залучення приватних інвестицій;

       - за рахунок кредитних (банківських) коштів;

       - розстрочення або відстрочення коштів у виробника матеріалів та обладнання;

       - за участі гаранта (поручителя), який відповідатиме наявним у нього грошовим коштам або майном за виконання боржником своїх зобов’язань.

Варто зауважити, що на початку 21 століття стався якісний перелом у фінансуванні космонавтики – інвестиції приватного капіталу перевищили всі держбюджетні вкладення (включно з військовим космосом!), а цілі галузі (насамперед телекомунікаційна) взагалі не споживають бюджетних грошей. Нині у згаданих вище 250 мільярдах частка урядів – не більше третини. Істотне зростання космічних програм пов’язується з потужним припливом приватних інвестицій, розвитком космічного туризму, перші зразки приватних ракет-носіїв – провісники буму комерціалізації в космосі.

 Наступним важливим питанням є реєстрація юридичної особи. Це питання може бути вирішене двома способами: створення нової юридичної особи, яка здійснюватиме діяльність щодо проведення наукових космічних дослідження, створення та застосування космічної техніки, використання космічного простору, або внесення змін до установчих документів вже створеної юридичної особи у частині доповнення такими видами діяльності. 

У суб’єкта господарювання, який планує займатися створенням космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем) може виникнути питання стосовно земельної ділянки, на якій він буде здійснювати господарську діяльність. Відповідно до п. «а» ч.4 ст.84 Земельного кодексу України землі космічної системи належать до державної власності. Втім у такому випадку приватні компанії можуть взяти такі землі у користування у держави.

 

 

Міф! Адже за загальним правилом жодних ліцензій чи дозвільних документів аби отримати право займатися космічною діяльністю не потрібно. Проте, законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності» впроваджено подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері космічної діяльності, що за своєю суттю є механізмом не дозвільного, а повідомного характеру. Декларацію мають подавати суб’єкти космічної діяльності України приватної форми власності. Цим документом компанія повідомляє Національне космічне агентство України про свою відповідність вимогам законодавства до космічної діяльності, наприклад, стосовно матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу. Таку декларацію потрібно подати письмово  або в електронному вигляді не менш як за п’ять робочих днів до початку здійснення космічної діяльності. НКАУ розміщує декларації на власному сайті. 

Іншими словами, вхідним квитком на ринок є декларація, тобто повідомчий документ. Ідеологія законодавства про декларативну систему спрямована на те, щоб розв’язати руки підприємницькій ініціативі і максимально скоротити контакти підприємця і чиновника. 

Однак, декларативний принцип застосовний лише до тих видів господарської діяльності, які не можуть бути пов’язані із загрозою безпеці держави, загрозою життю і здоров’ю громадян.  Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про космічну діяльність» у редакції від 29 січня 2020 року до таких видів космічної діяльності належать випробування (окрім комп’ютерних) ракет-носіїв, в тому числі їх агрегатів та складових частин і космічних апаратів; запуски ракет-носіїв та/або космічних апаратів; управління космічними апаратами на навколоземній орбіті або в космічному просторі; повернення космічних апаратів та/або їх складових частин, що повертаються, з навколоземної орбіти або космічного простору на Землю. Тому для здійснення таких видів космічної діяльності необхідно отримати дозвіл. Подання заяви про одержання (переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється у паперовій або електронній формі до Національного космічного агентства України. Дозвіл видається безоплатно на строк функціонування об’єкта космічної діяльності.

Запровадження дозвільної системи для найбільш небезпечних видів космічної діяльності є прямим виконанням взятих Україною міжнародних зобов’язань, а саме: положень Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 року, Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами 1972 року, а також резолюції ГА ООН 68/74 від 11.12.2013 року «Рекомендації щодо національного законодавства, яке стосується дослідження і використання космічного простору в мирних цілях».

 

 

Якщо  суб’єкт господарювання планує проведення переговорів з іноземними суб’єктами господарської діяльності з питань дослідження і використання космічного простору, виробництва та експлуатації космічної техніки, здійснення експорту, імпорту і реекспорту космічної техніки та космічних технологій, їх тимчасового вивезення за межі України або тимчасового ввезення на її територію, транзиту територією України, обов’язково потрібно  не пізніше ніж за п’ять робочих днів до запланованої дати проведення переговорів подати письмово або в електронному вигляді повідомлення про проведення переговорів до Національного космічного агентства України. НКАУ видає дозвіл на проведення переговорів або відмовляє у видачі такого дозволу, така відмова може бути оскаржена.

Якщо результатом переговорів є укладення договорів (контрактів) потрібно повідомити НКАУ про укладені договори (контракти) - не пізніше ніж через п’ять робочих днів після їх укладення, але в будь-якому випадку не менш як за три робочі дні до дня виконання зобов’язань за цим договором (контрактом).

У випадку, якщо буде укладений договір (контракт) для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, такий договір обов’язково необхідно зареєструвати у НКАУ. Також реєстрації підлягають договори суб’єктів космічної діяльності України приватної форми власності, що виконують державне замовлення, з іноземними суб’єктами космічної діяльності договори (контракти) з питань дослідження і використання космічного простору, виробництва та експлуатації, купівлі-продажу космічної техніки та космічних технологій. Реєстрація договорів (контрактів) здійснюється на безоплатній основі.

Власне з метою забезпечення дотримання Україною вимог Режиму контролю за ракетними технологіями та Вессенаарських домовленостей й було запроваджено вимогу про дозвіл на переговори та реєстрацію договорів (контрактів) ЗЕД.

 

 

Статтею 12 Закону України «Про космічну діяльність» у редакції від 29 січня 2020 року об’єкти космічної діяльності, що виробляються в Україні і призначені для експлуатації на її території, підлягають обов’язковій сертифікації на відповідність вимогам експлуатаційної придатності, встановленим чинними в Україні нормативними документами, з оформленням сертифіката відповідності. Однак, якщо об’єкти космічної діяльності вироблені за міжнародним замовленням в Україні, у тому числі їх агрегати та складові частини, підлягають сертифікації на відповідність вимогам експлуатаційної придатності за бажанням приватної компанії.

Обов’язковій державній реєстрації в Державному реєстрі космічних апаратів України підлягають космічні апарати. Якщо космічний апарат створюється спільно з юридичними особами інших держав чи міжнародними організаціями або для інших держав, іноземних суб’єктів господарської діяльності чи міжнародних організацій , то питання його реєстрації вирішується згідно з укладеними міжнародними договорами (контрактами).

 

 

Абзацом першим підпункту "а" пункту 3 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України до 1 січня 2023 року  суб’єкти космічної діяльності звільняються від сплати податку на додану вартість за операціями з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених у підпункті 4 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України. Така пільга застосовується і при здійсненні постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб космічної діяльності.

Окрім того пп. «в» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України передбачено, що операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Ще однією податковою пільгою є звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення. Так, відповідно до пункту 1 підрозділу 6 розділу ХХ Податкового кодексу України суб’єкти господарювання звільняються від сплати такого податку, якщо вони беруть участь у реалізації міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем).

Варто зазначити, що наразі такі пільги відповідно до Податкового кодексу України надаються лише резидентам - суб'єктами космічної діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення такої діяльності.  Однак у зв’язку із внесенням змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності, а також скасуванням необхідності ліцензування космічної діяльності, законодавець повинен переглянути ці положення і поширити такі пільги і на приватні компанії.

 

 

Скасування державної монополії на здійснення космічної діяльності сприятиме:

- самоокупності космічної галузі;

- підготовці молодих українських астронавтів, удосконаленню програми підготовки, а також їх запуску на орбіту Землі. Наразі Україна не може собі дозволити відправку в космос власного космонавта, оскільки вартість цієї послуги при участі в іноземних космічних програмах сягає близько 150 млн доларів;

- створенню великої кількості робочих місць і працевлаштуванню безробітних фахівців, а також випускників відповідних спеціальностей, що запобігатиме відтоку високоінтелектуального людського ресурсу за межі України, таких як, наприклад, Павло Танасюк, засновник компанії SpaceBit у Великобританії;

- налагодження плідних міжнародних зв’язків з іноземними приватними космічними компаніями на паритетних засадах задля реалізації спільних проектів, а також залучення іноземних інвесторів до реалізації українських проектів.

На досягнення поставлених цілей у космічній галузі Загальнодержавною цільовою науково-технічною космічною програмою України на 2018—2022 роки передбачено фінансування приблизно 25 млрд. гривень. Отже,  реалізація Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності»  сприятиме збереженню науково-технологічного потенціалу космічної галузі України та залученню приватного капіталу до новітніх технологічних розробок.